«Пусть Ваша дверь будет открыта…»
Саме ці слова з пісні, виконаної подружньою парою Іриною Калашніковою та Сергієм Мельніковим , стали лейтмотивом офіційного відкриття київської театральної премії «Бронек». Афіша запрошувала всіх бажаючих стати учасниками першої сторінки життя в щоденнику нової премії : «14 березня, субота, з 14 до 17 години – Церемонія вручення театральної премії «Бронек – 2008. Участь беруть: Актори, режисери, керівники київських театрів, критики, журналісти, вокалісти, фокусники, голуби … і Ви. Запрошуються друзі, родичі, любителі театру, чемні люди, проста духовна еліта… Вхід і вихід вільний, але вчасний». Головний організатор і автор ідеї - Валентина Ігорівна Заболотна - дуже хотіла зібрати в театрально-родинному колі «букет прекрасних людей». Її задум виник на основі «нервового злету», пов’язаного з цілим рядом хороших і цікавих сценічних робіт залишених поза увагою аналітичної групи «Київської пекторалі». І вона вирішила сама вручити нагороду, але зробити це цілком офіційно, але одночасно – по-домашньому. Атмосфера родинного кола закладена вже в самій назві премії «Бронек» тому, що саме так називали дідуся пані Валентини - Амвросія Бучму - рідні йому люди і друзі. У створенні взяли участь чимало різних людей. Тамара Минко (відповідальний працівник Будинку Актора) допомогла з приміщенням для проведення церемонії, надавши в повне користування Дім Актора: «Будинок – для Вас – Акторів». Тетяна Степанівна Макаришева , яка «просто любить театр» за словами Валентини Заболотної, допомогла в оформленні юридичних документів премії, а вже на самій зустрічі подарувала один з улюблених продуктів Амвросія Бучми – великий шмат українського сала. Макет диплому «Бронека» створив талановитий студент графічного факультету Київської Академії мистецтв, син відомого театрального режисера – Петро Дмитрович Богомазов. Церемонію прикрасили своїм мистецтвом двоє українських, більш відомих за кордоном, ніж на батьківщині, фокусників – Віталій Горбачевський та Віталій Лузгарь. Сама Валентина Ігорівна не одноразово називала їх чудом і відверто признавалась після показу їх казково-фантастичних номерів, що «плаче, коли таке баче». А також в «ліпці» Бронека приймали участь колеги та учні Заболотної і просто люди, яким вона «довіряє». Аналітична група складалась з трьох «прекрасних дам» - Ганни Липківської, Ельвіри Загурської та самої пані Валентини, а також «лицаря театральної критики» - Віталія Жежери. Ну і звичайно не обійшлося без атмосферної підтримки Амвросія Бучми, один портрет якого стояв на фортепіано на сцені, а інший був вручений двом лауреатам «Бронека». До фотографії актора зі своїм улюбленим котиком Пуком додавалась велика кружка з написом «Бронек 2008» в квітковому пакетику, диплом, грошова винагорода в розмірі однієї металевої гривні і обов’язковий «обід в сім’ї». Всіх відзначених і нагороджених на церемонії величали – бучменками. Валентина Ігорівна вручаючи монету української грошової валюти наголошує, що це є «абсолютним символом, - просто тій праці та вкладу душі акторів та режисерів в творенні мистецтва немає ціни». Лауреатами стали:
- Актори – Катерина Кістень та Ігор Рубашкін - за партнерство у виставі «Розпусник» (Новий драматичний театр на Печерську).
Премія «Бронек» пориває зі стереотипами і відмовляється від номінацій – нагороджується те явище, яке члени аналітичної групи вважають значною подією театрального мистецтва. Заболотна, приводячи в приклад свого дідуся – інтернаціоналіста, не ставить в рамки премії залежність від якоїсь конкретної мови. Головне, щоб вистава була створена «для українського глядача, для духовності України». Першою, хто потрапив минулого року в це «коло бучменків», була актриса Київського театру на Подолі Тамара Плашенко, яка була відзначена за акторську роботу у виставі «Марія Калас» у Театральній вітальні на Андріївському узвозі. Це перша лауреатка приватної премії «Бронек», утвореної родиною Бучми. А ось ті, хто потрапили в «зачароване коло» цього року:
- Режисер – Олексій Лисовець - вистава «Не все коту масляна» (Театр драми і комедії на лівому березі Дніпра);
- Режисер – Андрій Білоус – вистава «Сволочі» (Театр Маріонеток);
- Режисер – Євген Курман – вистава «Сорочинський ярмарок» (Донецький обласний академічний музично-драматичний театр) і – «Непорозуміння» (Київський театр «Вільна сцена»);
- Актори – Олексій Тритенко та Ірина Калашникова – за виставу «Сволочі»;
- Актор – Олесь Сердюк – за виставу «Божа сльоза» (Національний театр ім.. І. Франка);
- Актриса – Ганна Александрович – за виставу «НічЕлеонориДень» (Центр ім. Л. Курбаса);
- Актриса – Ксенія Ніколаєва – за виставу «Самотня леді» ( МТМ «Сузір’я»);
- Актор – Анатолій Ященко – за виставу «Дні пролітають зі свистом» (Театр драми і комедії на лівому березі Дніпра).
Під час церемонії бучменки обмінювались теплими словами, співали пісні та показували танці з вистав. Ну і «друга частина Марлізонського балету» - святкування премії Бронек мала французько-українське продовження у фойє театру з шампанським і салом.
Ільків Вікторія
Саме ці слова з пісні, виконаної подружньою парою Іриною Калашніковою та Сергієм Мельніковим , стали лейтмотивом офіційного відкриття київської театральної премії «Бронек». Афіша запрошувала всіх бажаючих стати учасниками першої сторінки життя в щоденнику нової премії : «14 березня, субота, з 14 до 17 години – Церемонія вручення театральної премії «Бронек – 2008. Участь беруть: Актори, режисери, керівники київських театрів, критики, журналісти, вокалісти, фокусники, голуби … і Ви. Запрошуються друзі, родичі, любителі театру, чемні люди, проста духовна еліта… Вхід і вихід вільний, але вчасний». Головний організатор і автор ідеї - Валентина Ігорівна Заболотна - дуже хотіла зібрати в театрально-родинному колі «букет прекрасних людей». Її задум виник на основі «нервового злету», пов’язаного з цілим рядом хороших і цікавих сценічних робіт залишених поза увагою аналітичної групи «Київської пекторалі». І вона вирішила сама вручити нагороду, але зробити це цілком офіційно, але одночасно – по-домашньому. Атмосфера родинного кола закладена вже в самій назві премії «Бронек» тому, що саме так називали дідуся пані Валентини - Амвросія Бучму - рідні йому люди і друзі. У створенні взяли участь чимало різних людей. Тамара Минко (відповідальний працівник Будинку Актора) допомогла з приміщенням для проведення церемонії, надавши в повне користування Дім Актора: «Будинок – для Вас – Акторів». Тетяна Степанівна Макаришева , яка «просто любить театр» за словами Валентини Заболотної, допомогла в оформленні юридичних документів премії, а вже на самій зустрічі подарувала один з улюблених продуктів Амвросія Бучми – великий шмат українського сала. Макет диплому «Бронека» створив талановитий студент графічного факультету Київської Академії мистецтв, син відомого театрального режисера – Петро Дмитрович Богомазов. Церемонію прикрасили своїм мистецтвом двоє українських, більш відомих за кордоном, ніж на батьківщині, фокусників – Віталій Горбачевський та Віталій Лузгарь. Сама Валентина Ігорівна не одноразово називала їх чудом і відверто признавалась після показу їх казково-фантастичних номерів, що «плаче, коли таке баче». А також в «ліпці» Бронека приймали участь колеги та учні Заболотної і просто люди, яким вона «довіряє». Аналітична група складалась з трьох «прекрасних дам» - Ганни Липківської, Ельвіри Загурської та самої пані Валентини, а також «лицаря театральної критики» - Віталія Жежери. Ну і звичайно не обійшлося без атмосферної підтримки Амвросія Бучми, один портрет якого стояв на фортепіано на сцені, а інший був вручений двом лауреатам «Бронека». До фотографії актора зі своїм улюбленим котиком Пуком додавалась велика кружка з написом «Бронек 2008» в квітковому пакетику, диплом, грошова винагорода в розмірі однієї металевої гривні і обов’язковий «обід в сім’ї». Всіх відзначених і нагороджених на церемонії величали – бучменками. Валентина Ігорівна вручаючи монету української грошової валюти наголошує, що це є «абсолютним символом, - просто тій праці та вкладу душі акторів та режисерів в творенні мистецтва немає ціни». Лауреатами стали:
- Актори – Катерина Кістень та Ігор Рубашкін - за партнерство у виставі «Розпусник» (Новий драматичний театр на Печерську).
Премія «Бронек» пориває зі стереотипами і відмовляється від номінацій – нагороджується те явище, яке члени аналітичної групи вважають значною подією театрального мистецтва. Заболотна, приводячи в приклад свого дідуся – інтернаціоналіста, не ставить в рамки премії залежність від якоїсь конкретної мови. Головне, щоб вистава була створена «для українського глядача, для духовності України». Першою, хто потрапив минулого року в це «коло бучменків», була актриса Київського театру на Подолі Тамара Плашенко, яка була відзначена за акторську роботу у виставі «Марія Калас» у Театральній вітальні на Андріївському узвозі. Це перша лауреатка приватної премії «Бронек», утвореної родиною Бучми. А ось ті, хто потрапили в «зачароване коло» цього року:
- Режисер – Олексій Лисовець - вистава «Не все коту масляна» (Театр драми і комедії на лівому березі Дніпра);
- Режисер – Андрій Білоус – вистава «Сволочі» (Театр Маріонеток);
- Режисер – Євген Курман – вистава «Сорочинський ярмарок» (Донецький обласний академічний музично-драматичний театр) і – «Непорозуміння» (Київський театр «Вільна сцена»);
- Актори – Олексій Тритенко та Ірина Калашникова – за виставу «Сволочі»;
- Актор – Олесь Сердюк – за виставу «Божа сльоза» (Національний театр ім.. І. Франка);
- Актриса – Ганна Александрович – за виставу «НічЕлеонориДень» (Центр ім. Л. Курбаса);
- Актриса – Ксенія Ніколаєва – за виставу «Самотня леді» ( МТМ «Сузір’я»);
- Актор – Анатолій Ященко – за виставу «Дні пролітають зі свистом» (Театр драми і комедії на лівому березі Дніпра).
Під час церемонії бучменки обмінювались теплими словами, співали пісні та показували танці з вистав. Ну і «друга частина Марлізонського балету» - святкування премії Бронек мала французько-українське продовження у фойє театру з шампанським і салом.
Ільків Вікторія
